Temporary Protection status now counts toward long-term residency requirements

[Українську версію дивіться нижче]

The temporary protection holders from Ukraine seeking long-term residency in Slovakia have faced inconsistent procedures from the Foreign Police. In practice, the period spent under "temporary protection" status was often excluded from the five-year requirement of continuous, authorized residence necessary for long-term status. However, thanks to the intensive advocacy work of the Human Rights League, a key change has been implemented that will benefit thousands of individuals.

Following our formal submission during the amendment process of the Act on the Residence of Foreigners, the Director of the Bureau of Border and Foreigners Police (ÚHCP P PZ) issued an official directive on April 8, 2026. This guideline aims to unify the procedures of police departments across Slovakia regarding two fundamental issues:

1. Counting Temporary Protection Toward Long-Term Residency
One of the most common paths to obtaining long-term residency is meeting the condition of 5 years of authorized and continuous residence in the Slovak Republic immediately preceding the application (under Section 52(1)(a) of the Act on the Residence of Foreigners).

What has changed? Previous practice was inconsistent, and in many cases, Foreign Police departments refused to count years spent under "displaced person" (temporary protection) status. Our legal arguments, which we repeatedly presented to public authorities, have now prevailed.

  • The period during which a foreigner held the status of a displaced person (having been granted temporary protection) is now counted in full toward the requirements for long-term residency.
  • The Act on the Residence of Foreigners specifies certain types of residence that are either not counted at all or only partially (e.g., residence for study purposes counts only as half). Temporary protection and the associated "tolerated stay" are not on this list of restrictions, confirming the right to have this time counted in full.
Important Note: The legal restriction remains that one cannot transition directly from temporary protection to long-term residency.
Applicants must first switch their residence type to one that permits a long-term residency application (such as temporary residence for the purpose of employment, business, or family reunification). Once the individual holds this type of temporary residence and has resided in Slovakia legally and continuously for five years immediately prior to applying, they may apply for long-term residency, with the years spent under temporary protection included in that five-year total.

2. Switching from Temporary Protection to Temporary Residence Without a Medical Report
The second major change introduced by the Director's directive is the removal of unnecessary administrative and financial burdens regarding the obligation for third-country nationals to submit a medical report within 30 days of receiving their residence permit.

Under the law (Section 32(10)), a third-country national is not required to submit a medical report confirming they do not suffer from a disease threatening public health if the application involves a change in the type or purpose of residence. Our argument was based on the Act on Asylum, which classifies a displaced person as a foreigner with a "tolerated stay." Since tolerated stay is one of the three legal categories of residence in Slovakia, moving from temporary protection (tolerated stay) to a temporary residence permit is legally considered a "change in the type of residence."

What has changed?
  • Displaced persons transitioning to a temporary residence permit are no longer required to submit a medical report, as confirmed by the new directive.
  • This procedure applies even if the individual did not provide a medical report during their initial application for temporary protection.
  • This change prevents the imposition of excessive fines (up to 1 600 €) or the threat of residence cancellation, which previously loomed over individuals due to the police's inconsistent interpretation of the law.

Please note that the directive issued by the Director of the Bureau of Border and Foreign Police is methodological and serves as an internal administrative act. It is not a generally binding legal regulation; should it conflict with the law, the law takes precedence, and final decision-making power in individual disputes rests with the courts.

However, the directive is binding for all officers within the Foreign Police departments and the Border Police directorates. A breach of this directive by an officer may be classified as a violation of official discipline.

These achievements directly improve the quality of life for tens of thousands of people from the Ukrainian community who have chosen to build their future in Slovakia. Improving the legal status of foreign nationals has been a core part of our advocacy for over 20 years. We can only dedicate ourselves to these long-term changes thanks to the support of our donors. You can help us continue this work by joining them and supporting us today. Thank you for your support.

---


Тимчасовий захист зараховується до строку, необхідного для отримання довгострокового проживання

Особи з тимчасовим захистом мали досвід з різним трактуванням правил з боку міграційної поліції під час оформлення дозволу на довгострокове перебування у Словаччині. У низці випадків статус тимчасового захисту фактично не враховувався при обчисленні п’ятирічного строку, необхідного для отримання такого дозволу на проживання.

Завдяки інтенсивній адвокаційній діяльності Ліги за людські права відбулася ключова зміна на користь тисяч людей.
На підставі нашого подання в межах обговорення поправок до закону про перебування іноземців директор Управління прикордонної та міграційної поліції Президії Поліцейського корпусу/ Úradu hraničnej a cudzineckej polície Prezídia Policajného zboru * (*тут і далі ÚHCP P PZ) 8 квітня 2026 року видав офіційне роз’яснення. Його метою є уніфікація практики поліцейських підрозділів по всій Словаччині у двох принципових питаннях.

1. Зарахування періоду тимчасового захисту до довгострокового проживання

Одним із найпоширеніших шляхів отримання довгострокового проживання є виконання умови 5 років законного та безперервного перебування на території Словацької Республіки безпосередньо перед поданням заяви (§ 52 ч. 1 літ. a) закону про перебування іноземців/ (§ 52 ods. 1 písm. a) zákona o pobyte cudzincov).
Що змінилося?
  • Попередня практика була непослідовною, і відділення міграційної поліції в деяких випадках відмовлялися зараховувати роки перебування зі статусом біженця. Однак наша аргументація, з якою ми неодноразово виступали перед органами державної влади, була успішною.
  • Період перебування, коли іноземець мав статус тимчасового захисту, тепер відповідно до роз’яснення директора ÚHCP P PZ зараховується в повному обсязі для цілей надання довгострокового проживання.
  • Закон про перебування іноземців (§ 52 ч. 3 і 4)/Zákon o pobyte cudzincov (§ 52 ч. 3 і 4)/ визначає види перебування, які не зараховуються взагалі або зараховуються лише частково (наприклад, тимчасове проживання з метою навчання зараховується лише наполовину). Тимчасовий захист і пов’язане з ним толероване перебування у цьому переліку відсутні, що означає право на його повне зарахування.

Важливе зауваження:

Як і раніше, діє законодавче обмеження, згідно з яким неможливо перейти на довгострокове проживання безпосередньо з тимчасового захисту.

Заявник спочатку повинен змінити свій тип перебування на такий, який дозволяє подання заяви на довгострокове проживання (наприклад, посвідка на тимчасове проживання з метою працевлаштування, підприємницької діяльності чи возз’єднання сім’ї). Щойно іноземець матиме такий тип посвідки на тимчасове проживання і законно та безперервно перебуватиме на території Словацької Республіки протягом п’яти років безпосередньо перед поданням заяви, він зможе подати заяву на довгострокове проживання, причому до необхідних 5 років будуть зараховані й роки перебування з тимчасовим захистом.

2. Перехід з тимчасового захисту на посвідку на тимчасове проживання (prechodný pobyt) без медичного висновку

Другою принциповою зміною, яку принесло роз’яснення директора ÚHCP P PZ, є усунення зайвого адміністративного та фінансового навантаження, пов’язаного з обов’язком громадянина третьої країни подати до поліції медичний висновок протягом 30 днів після отримання посвідки на тимчасове проживання (prechodný pobyt).

Відповідно до закону про перебування іноземців (§ 32 ч. 10)/ zákona o pobyte cudzincov (§ 32 ods. 10), громадянин третьої країни не зобов’язаний подавати медичний висновок, який підтверджує, що він не страждає на захворювання, яке загрожує громадському здоров’ю, зокрема у випадку зміни типу або мети перебування.

Наша аргументація також ґрунтувалася на законі про притулок/ zákona o azyle, відповідно до якого особа з тимчасовим захистом вважається іноземцем із наданим толерованим перебуванням. Оскільки толероване перебування є одним із трьох законних видів перебування громадян третіх країн у Словаччині, перехід із тимчасового захисту (толерованого перебування) на посвідку на тимчасове проживання (prechodný pobyt)  юридично вважається «зміною типу перебування».

Що змінилося?

  • Попередня практика була неоднорідною, і відділення міграційної поліції в деяких випадках вимагали подання медичного висновку також від громадян третіх країн при зміні типу перебування з тимчасового захисту на посвідку на тимчасове проживання.
  • Особи з тимчасовим захистом, які переходять на тимчасове проживання (prechodný pobyt), тепер відповідно до роз’яснення директора ÚHCP P PZ не зобов’язані подавати медичний висновок про відсутність захворювання, що становить загрозу громадському здоров’ю.
  • Цей порядок застосовується навіть попри те, що громадянин третьої країни в попередньому провадженні (при отриманні тимчасового захисту) медичний висновок не подавав.
  • Таким чином вдається уникнути непропорційних штрафів (до 1 600 €) та ризику скасування дозволу на перебування, які виникали для громадян третіх країн через неоднакове трактування законодавства міграційною поліцією.

Звертаємо увагу, що роз’яснення директора ÚHCP P PZ має методичний характер і є внутрішнім управлінським актом. Воно не є загальнообов’язковим нормативно-правовим актом. Якщо воно суперечитиме закону, пріоритет має закон. Остаточне право ухвалення рішень в індивідуальних спорах належить судам.

Роз’яснення є обов’язковим для всіх працівників відділень міграційної поліції та управлінь прикордонної та міграційної поліції. Його порушення поліцейським може бути кваліфіковане як порушення службової дисципліни.

Досягнуті зміни безпосередньо впливають на якість життя десятків тисяч людей з української громади, які вирішили будувати своє майбутнє у Словаччині. Покращення правового становища людей іноземного походження є частиною нашої адвокаційної діяльності вже понад 20 років. Ми можемо займатися просуванням цих змін стільки, скільки буде потрібно, лише завдяки підтримці наших донорок і донорів. Ви допоможете нам, якщо приєднаєтеся до них.
Дякуємо за вашу підтримку.